Громадські слухання та місцеві ініціативи. Чи просто скористатись?

 Громадські слухання та місцеві ініціативи. Чи просто скористатись?

ГО ІПЦ «НАШЕ ПРАВО» вирішила дослідити міста Західної України на те, яким чином урегульовані процедури проведення громадських слухань та впровадження місцевих ініціатив. Команда центру здійснила аналіз локальних актів територіальних громад міст Львова, Чернівців, Ужгорода, Луцька, Івано-Франківська, Тернополя та Рівного на предмет наявності ефективних механізмів місцевої демократії. Варто зазначити, що ряд міст прийняли окремі Положення про місцеву ініціативу і про громадські слухання як невід`ємні додатки до Статутів територіальних громад. Проте, цим не можуть похвалитись Львів, Луцьк та Рівне.

У місті Львові із 2010 року так і не зареєстрований новий проект Статуту територіальної громади міста. Влада міста пропонує громаді до використання Статут, якому 28 березня будемо святкувати 14 років. І справа тут не у витримці документу, а в його нормах, які суперечать Законам України, зокрема ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Міська рада також не затвердила жодного локального акту, який би хоч якось покращував механізми місцевої демократії. Проте, окрім теорії досліджуємо також й практику. У 2014 р. хоча і проводились громадські слухання, проте вони були номінальними за своєю тематикою і змістом. Серце правозахисників ранять в першу чергу норми про те, що суб’єктом права місцевої ініціативи є 10 000 жителів міста, а ті хто виборювали прийняття нового інформаційного законодавства, не можуть миритись з тим, що «особи, які виявили бажання відвідати пленарне засідання ЛМР, повинні повідомити про це секретаріат міської ради».

В Статуті територіальної громади міста Рівного зазначено в статті 21, що ініціювати проведення громадських слухань можуть окрім міського голови і міської ради чи виконкому також 1 000 членів територіальної громади, які повинні підписати відповідне колективне звернення. А для того, щоб проекти актів внесених у порядку місцевої ініціативи були внесені до порядку денного сесії Рівненської міської ради, потрібно щоб вони мали підтримку щонайменше 5 000 членів територіальної громади (ст 19 Статуту). Також, Статутом накладено своєрідний мораторій на проведення громадських слухань протягом передвиборчих кампанії.

Варто зазначити і позитивні приклади ініціювання проведення громадських слухань. Зокрема в Івано-Франківську для цього необхідно 75 членів територіальної громади, для місцевої ініціативи - 200 підписів. Також 200 підписів у Тернополі для ініціювання проведення громадських слухань, які проводяться тільки «з найважливіших питань місцевого значення». Тут цікаво, хто визначає чи дане питання є найважливішим чи менш важливе. І чи не скористається цим реєстратор для аргументування відмови реєстрації? В Чернівцях 50 членів громади можуть бути ініціаторами проведення загальноміських громадських слухань, в Ужгороді 30 і 50 членів територіальної громади для реєстрації місцевої ініціативи.

Наскрізно, у локальних актах, які регулюють питання громадських слухань чи місцевої ініціативи прослідковується норма, яка не викликає довіри. Мова йде про збирання персональних даних, а саме паспортних. Чи то при реєстрації ініціативної групи члени її мають надати серію та номер паспорту («Положення Про громадські слухання в місті Тернопіль»), чи то у випадку коли, члени територіальної громади своїм підписом виражають підтримку тієї чи іншої ініціативи (Тернопіль, Ужгород). Проте, наприклад в Івано-Франківську для реєстрації на громадських слуханнях особам необхідно пред’явити паспорт, але не зазначати серію і номер паспорту в списку учасників.

Щодо інформування. Здебільшого в кожному досліджуваному нами місті зазначається, що вся інформація пов`язана  з ініціюванням, підготовкою, проведенням громадських слухань, чи процесів реєстрації місцевої ініціативи «розміщуються на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування». Виходячи з кількості членів територіальної громади, незалежно якого міста Західної України, які постійно користуються мережею Інтернет, вважаємо за необхідне також зобов`язати орган місцевого самоврядування розповсюджувати інформацію і в друкованих ЗМІ.

Детальний аналіз актів і практики розвитку демократії участі згодом на нашому сайті. За результатами дослідження міським радам кожного згадуваного міста будуть подані пропозиції.

Публікація здійснена в рамках проекту Спияння участі територіальних громад у розвитку місцевої демократії за підтримки Посольства Фінляндії.

Коментарі:

Створено і підтримується ІПЦ НАШЕ ПРАВО.
(c) 2006 - 2017 р.

bigmir)net TOP 100